Усі вже звикли, що останнім часом значна увага приділяється заходам, пов'язаним з охороною праці. Це помітно, в першу чергу, з перевірок, здійснюваних органами Держнаглядохоронпраці, що почастішали.
На жаль, більшість виробничих підприємств іноді стикаються з такою ситуацією, як нещасні випадки на виробництві. Така подія, крім надання своєчасної медичної допомоги потерпілому, потребує також певного документального оформлення.
Питанням грамотного оформлення нещасних випадків на виробництві, а також відображення їх в обліку підприємства, ми і присвятили сьогоднішню статтю.
 

Нещасний випадок на виробництві
 

Документи

• Конституція – Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

• КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

• Закон № 1105 – Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

• Закон про податок з доходів – Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

• Порядок розслідування та обліку – Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 р. № 1112.

• Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

• Порядок № 1266 – Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

• Положення № 66 – Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.09.2004 р. № 66.

• Порядок № 439 – Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.

• Порядок № 7 – Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. № 7.

• Інструкція № 12 – Інструкція про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 12.

• Інструкція № 5 – Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Мінстату України від 13.01.2004 р. № 5.

• Розрахункова відомість – Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 28.05.2002 р. № 32.

Страхування нещасних випадків на виробництві – загальні положення

Як ви пам'ятаєте, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на належні, здорові та безпечні умови праці. Для забезпечення цього права у 2001 році було створено ще один вид соціального страхування – страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Правові засади і механізм дії такого страхування визначено Законом № 1105.

Відповідно до Закону № 1105 застрахованим особам при настанні страхового випадку провадиться страхова виплата. Страховим випадком згідно зі ст. 13 цього Закону є нещасний випадок або професійне захворювання, що завдало застрахованій особі професіонально зумовленої або фізичної чи психічної травми за певних обставин. При настанні таких випадків застрахована особа (або особи, які перебувають на її утриманні) має право на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Зверніть увагу, що відповідно до ст. 21 Закону № 1105 навіть якщо підприємство, на якому стався нещасний випадок, не зареєстроване в органах Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або якщо це спричинило втрату працездатності (далі – Фонд), потерпілий має право на отримання будь-яких соцвиплат. Отже, працівник, потерпілий у результаті нещасного випадку, не несе відповідальності за свого роботодавця.

До речі, якщо потерпілим було порушено правила охорони праці, це не звільняє підприємство-роботодавця від виконання своїх зобов'язань перед ним.

Що ж таке нещасний випадок? Відповідно до ст. 14 Закону № 1105 нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, у результаті яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, установлено Порядком розслідування та обліку, наведеним у додатку «Документи» (с. 15). До речі, в окремих випадках згідно з Порядком № 7 Фонд може визнати страховим нещасний випадок, що стався за інших обставин, ніж зазначені вище.

Чинне законодавство встановлює певну класифікацію страхових випадків (див. схему «Класифікація страхових випадків»).

Класифікація страхових випадків

Від того, до якого типу належить той чи інший випадок, залежатимуть порядок його документального оформлення та проведення розслідування, розмір страхової виплати, а також сама можливість її отримання потерпілим.

Смерть потерпілого від нещасного випадку або внаслідок професійного захворювання також належить до страхового випадку.

Крім цього, якщо внаслідок травмування на виробництві або профзахворювання жінки під час її вагітності було заподіяно шкоду плоду або дитина народилася інвалідом, такий випадок згідно зі ст. 9 Закону № 1105 прирівнюється до нещасного випадку, що стався із застрахованим. Ця дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою, і до 16 років або до закінчення навчання (але не більше ніж до досягнення 23 років) їй надається допомога Фонду.

Як ви вже зрозуміли, кожний страховий випадок, що стався, має свої особливості. Тому відразу визначимося, що сьогодні ми розглядатимемо порядок документального оформлення страхового випадку найлегшого (і найпоширенішого) типу – нещасного випадку на виробництві, що не є груповим і не спричинив інвалідності або смерті потерпілого.

Що робити, якщо це сталося?

Чинним законодавством передбачено певний порядок дій у разі, якщо на підприємстві все-таки стався нещасний випадок. Від того, наскільки оперативно і правомірно діятиме роботодавець залежать життя і здоров'я потерпілого працівника. При цьому від правильності документального оформлення буде залежати і своєчасність і повнота виплат, передбачених законодавством.

Адже результати проведеного роботодавцем розслідування впливають на розмір допомоги, яка виплачуватиметься потерпілому або членам його сім'ї в разі смерті. Тому роботодавець має знати, як правильно оформити цю подію.

Порядок дій у цій ситуації встановлено у вже знайомому нам Порядку розслідування та обліку (див. табл. 1).


Таблиця 1

Хто, протягом якого строку і що має зробити, якщо стався нещасний випадок

Крок 

Дійова особа 

Строк 

Дії 

Примітка 

1 

Потерпілий або свідок  

Негайно  

Повідомляє про нещасний випадок, що стався, безпосереднього керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства 

Якщо потерпілий вчасно не повідомив свого безпосереднього керівника про нещасний випадок, що стався, або внаслідок такого випадку непрацездатність настала не відразу, розслідування проводитиметься протягом місяця після надходження заяви від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, незалежно від строку, коли стався такий нещасний випадок 

2 

Керівник робіт або інша уповноважена особа підприємства 

Негайно після отримання повідомлення про нещасний випадок, що стався 

1. Організовує надання першої медичної допомоги потерпілому або, якщо необхідно, доставку потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

2. Повідомляє про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної профспілкової організації та спеціаліста з питань охорони праці.

3. Повинен по можливості зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку.

4. Має вжити заходів до недопущення подібних випадків 

3 

Медустанова, до якої звернувся потерпілий 

Протягом доби з моменту звернення 

Передає екстрене повідомлення:

підприємству – роботодавцю потерпілого;

– робочому органу Фонду за місцезнаходженням такого підприємства;

– установі СЕС (у випадку якщо виявлено гостре професійне захворювання чи отруєння) 

Додаток 1 до Порядку розслідування та обліку 

4 

Підприємство – роботодавець потерпілого 

Негайно після отримання повідомлення від медустанови  

1. Повідомляє територіальний орган Фонду про нещасний випадок, що стався, за установленою формою.

2. Повідомляє орган держпожежохорони, якщо нещасний випадок пов'язаний із пожежею.

3. Повідомляє СЕС, якщо виявлено гостре профзахворювання чи отруєння.

4. Створює наказом комісію з розслідування нещасного випадку та організовує розслідування 

Форму такого повідомлення встановлено постановою правління Фонду від 01.11.2001 р. № 46 (див. додаток «Документи»)

Якщо потерпілий є робітником іншого підприємства, то в такому випадку, необхідно сповістити про нещасний випадок, що з ним стався, його роботодавцю.  

5 

Комісія з розслідування 

Протягом трьох діб 

1. Обстежує місце нещасного випадку з опитуванням потерпілого (якщо це можливо) та можливих свідків.  

Протокол опитування потерпілого та приклад пояснювальної записки наведено в додатку 12 до постанови про розслідування та облік (див. додаток «Документи») 

2. Визначає, чи відповідають умови праці вимогам законодавства про охорону праці 

3. З'ясовує обставини та причини нещасного випадку, його зв'язок із виробництвом  

4. Установлює осіб, які допустили порушення вимог щодо охорони праці, а також розробляє заходи щодо недопущення подібних нещасних випадків 

5. Складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-51 у 3 примірниках  

Додаток 2 до Порядку розслідування та обліку (див. додаток «Документи») 

6. Складає акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-11 у 6 примірниках 

Додаток 3 до Порядку розслідування та обліку (див. додаток «Документи») 

Якщо нещасний випадок визнано не пов'язаним із виробництвом, складається акт за формою НПВдодаток 4 до Порядку розслідування та обліку (див. додаток «Документи») 

6 
  

Підприємство – роботодавець потерпілого 
  

Протягом доби  

1. Підписати акти, складені комісією  

  

2. Зареєструвати нещасний випадок у спеціальному журналі 

Додаток 6 до Порядку розслідування та обліку 

Протягом 3 днів після надання актів 

3. Надати акти (ф. Н-5 і ф. Н-1 або НПВ):

посадовій особі чи фахівцю, на якого покладено функції з питань охорони праці;

– потерпілому чи особі, яка представляє його інтереси;

– органу Фонду 

4. Надати акт ф. Н-1 (або НПВ):

– керівнику структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо недопущення подібних ситуацій;

– територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;

– первинній профспілковій організації (чи уповноваженій особі з питань охорони праці, якщо потерпілий – не член профспілки) 

Копія акта ф. Н-1 надсилається також вищому за рівнем органу, а в разі його відсутності – місцевій держадміністрації 

____________ 1 Зверніть увагу: такі акти мають зберігатися на підприємстві протягом 45 років. При реорганізації вони передаються правонаступнику, а при ліквідації – до держархіву. До речі, про порядок зберігання та передачі документів до архіву див. у статті «Документи: строки зберігання, передача на зберігання, знищення» («Бухгалтерський тиждень», 2003, № 14).

На практиці трапляються випадки, коли нещасний випадок трапляється з працівником іншого підприємства. Такий випадок має бути розслідувано підприємством, на території якого це сталося. При цьому у складі комісії мають бути представники підприємства – роботодавця потерпілого, оскільки саме останнє братиме на облік цей нещасний випадок.

Якщо ж нещасний випадок стався на підприємстві, куди працівника тимчасово перевели, то розслідує та бере на облік такий випадок саме це підприємство.

Якщо в результаті нещасного випадку постраждав працівник-сумісник, розслідування та облік такого випадку бере на себе те підприємство, де він працює за сумісництвом.

Отже, ми описали загальний порядок дій при настанні нещасного випадку. Однак і це не все. Адже, як зрозуміло, це тільки початок. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки серйозно постраждав працівник підприємства та які наслідки спричинив нещасний випадок. Але – про все по черзі.

Коли та хто проводить розслідування?

Отже, відповідно до п. 7 Порядку про розслідування та обліку підприємство має проводити розслідування у випадку:

– раптового погіршення стану здоров'я працівника;

– отримання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

– гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;

– отримання теплового удару, опіку, обмороження у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою чи іонізуючим випромінюванням;

– отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками рослинного і тваринного світу, що призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше ніж на один робочий день;

– зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

– смерті працівника на підприємстві.

Як бачите, розслідуватися має будь-який випадок, що стався на підприємстві. Навіть найнезначніший.

Відповідно до п. 10 Порядку розслідування та обліку підприємство наказом створює комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох чоловік. До складу такої комісії включаються:

– керівник (спеціаліст) служби охорони праці чи посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з охорони праці, – голова комісії;

– керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;

– представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства (за погодженням). Якщо нещасний випадок має тяжкі наслідки для потерпілого, у тому числі і з можливою інвалідністю, до складу комісії обов'язково включається такий представник.

– представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, чи уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, та інші особи.

При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Якщо виявлено гостре профзахворювання (отруєння), до складу комісії обов'язково повинні входити представник СЕС, що обслуговує підприємство, та працівник Фонду.

Сам потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не може входити до складу такої комісії. Однак це не означає, що він не бере участі у проведенні розслідування. Так, відповідно до п. 11 Порядку розслідування та обліку потерпілий має право:

– брати участь у засіданнях комісії;

– висловлювати свої пропозиції;

– додавати до матеріалів розслідування документи стосовно нещасного випадку, що стався;

– надавати необхідні пояснення, у тому числі викладати в усній та письмовій формі власну думку щодо причин того, що сталося;

– одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени ж комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також опитувати потерпілого та свідків нещасного випадку.

Як уже відзначалося (див. табл. 1) комісія має протягом трьох діб після проведення всіх необхідних для розслідування процедур скласти акти за формою Н-5 (Акт про розслідування нещасного випадку), формою Н-1 (Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом) або за формою НПВ, якщо нещасний випадок, що стався, визнано комісією не пов'язаним із виробництвом.

Далі комісія подає ці акти на затвердження керівнику підприємства, на якому стався нещасний випадок. У разі відмови керівника в підписанні таких актів посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право видати обов'язковий для виконання роботодавцем припис за формою Н-9 (додаток 8 до Порядку розслідування та обліку) щодо проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку. Аналогічні дії мають здійснюватися і в разі, якщо потерпілий не згоден з результатами проведеного розслідування. Наприклад, якщо він вважає, що нещасний випадок, який стався з ним, усе-таки пов'язаний із виробництвом.

Однак строк проведення розслідування в деяких випадках може бути продовжено до одного місяця (з обов'язковим погодженням з органами Держнаглядохоронпраці). Такий строк може бути встановлено за потреби для розслідування нещасних випадків, що сталися на транспорті з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування їх у рейсі. Розслідуються такі випадки з обов'язковим використанням матеріалів розслідування катастроф, аварій та подій на транспорті. Ці матеріали складаються відповідними органами і в десятиденний строк після проведення розслідування передаються на підприємство, працівник якого є потерпілим.

У такому порядку, наприклад, проводитиметься розслідування ДТП, учасником якого став службовий автомобіль підприємства.

Ступінь втрати працездатності встановлює медико-соціальна експертиза (МСЕК). Саме до неї вдається за потреби потерпілий працівник.

Для проведення об'єктивної оцінки ситуації, що склалася, та уникнення помилок при призначенні страхових виплат у роботі МСЕК може брати участь і представник Фонду, а також інших соціальних фондів.

Коли ж виникає така необхідність? Її визначає лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу після проведення клінічних досліджень, у разі якщо:

– такі дослідження підтвердять стійкий чи необоротний характер захворювання;

– хворого було звільнено від роботи протягом чотирьох місяців від дня тимчасової втрати працездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з тим самим захворюванням за останні дванадцять календарних місяців.

При виконанні однієї з таких умов ЛКК медустанови видає потерпілому направлення за формою 88-у, затвердженою Мінохоронздоров'я.

Хто оплачує працівнику період тимчасової непрацездатності?

Як зрозуміло, працівник, потерпілий у результаті нещасного випадку, стає на деякий час непрацездатним. Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону № 1105 перші п'ять днів такої тимчасової непрацездатності оплачує власник чи уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства. Оплата решти днів непрацездатності провадиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Таким чином, з усіх виплат, пов'язаних із нещасним випадком на виробництві, оплата перших п'яти днів непрацездатності є єдиною виплатою, здійснюваною за рахунок коштів підприємства. Решта виплат провадиться тільки за рахунок коштів Фонду. Їх перелік наведено у ст. 21 і ст. 28 Закону № 1105. Оскільки вони підприємства не стосуються, зупинятися на них не будемо, а розглянемо докладніше питання, пов'язані з виплатами, які потерпілому здійснює підприємство.

На практиці підприємство звичайно оплачує не тільки перші п'ять днів непрацездатності потерпілого, а всю суму його лікарняного. А потім на підставі п. 4.11 Інструкції № 12 провадить залік такої виплаченої суми із сумою страхових внесків, що підлягають сплаті до Фонду.

Дні тимчасової непрацездатності потерпілого оплачують у розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковуваного доходу). Розрахунок цієї суми провадиться аналогічно розрахунку звичайного лікарняного, тобто відповідно до норм Порядку № 1266.

Однак якщо на дату звернення за страховою виплатою раніше потерпілий від нещасного випадку працівник уже не працює на підприємстві, з яким пов'язана втрата працездатності, у цьому випадку розрахунок здійснюється з урахуванням норм Положення № 66. Останнє, до речі, розроблено для цілей п. 12 Порядку № 1266.

Щодо запису в листку непрацездатності, то зв'язок зі страховим випадком визначатиметься за кодами:

«02» – профзахворювання;

«04» – нещасний випадок.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності роботодавець має скласти повідомлення про нещасний випадок за формою Н-2 (додаток 7 до Порядку розслідування та обліку). Це повідомлення має бути надіслано протягом 10 днів організаціям та особам, яким раніше було направлено акт за формою Н-1 (або НПВ). Таке повідомлення додається до одного з цих актів та зберігається разом із ними.

МСЕК також установлює дату, з якої Фонд повинен розпочати страхові виплати.

Що потрібно Фонду для призначення виплат?

Після проведення розслідування нещасного випадку і за потреби – проходження потерпілим МСЕК до Фонду для отримання страхових виплат необхідно подати такі документи:

– письмове пояснення про те, що сталося, від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси;

– повідомлення або довідку з медустанови про звернення потерпілого за першою медичною допомогою;

– копію наказу про створення на підприємстві комісії з розслідування нещасного випадку;

– акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-5);

– акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом (ф. Н-1);

– повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався (ф. Н-2);

– висновок МСЕК (без корінця, що залишається у потерпілого);

– копію трудової книжки (для визначення трудового стажу в умовах дії виробничих факторів);

– довідку про середню заробітну плату;

– копію лікарняного листка, завірену печаткою підприємства;

– копію ідентифікаційного номера потерпілого працівника.

Якщо нещасний випадок стався на транспорті, у такому разі, крім цих документів, додатково необхідно надати також довідку з ДАІ про обставини ДТП, що сталася, а також довідку про наявність алкоголю в крові.

У разі якщо за висновком МСЕК потерпілий потребує додаткової допомоги, Фонд може затребувати й інші документи.

Отже, після отримання всіх необхідних документів Фонд відповідно до ст. 36 Закону № 1105 протягом десяти днів (без урахування дня їх подання) повинен прийняти рішення про призначення страхових виплат. Це рішення оформляється постановою Фонду з додаванням копій усіх необхідних документів.

Податковий облік

Податок з доходів фізичних осіб. Для відповіді на запитання, чи обкладається сума допомоги у зв'язку з непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності податком з доходів фізичних осіб, звернемося до норм Закону про податок з доходів. Так, згідно з пп. 4.3.1 Закону про податок з доходів

 до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включається сума страхових виплат, одержуваних платником податку з фондів загальнообов'язкового соціального страхування відповідно до закону. Такі виплати не підлягають відображенню в річній податковій декларації платника податку.

Однак таке звільнення не поширюється на виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності. Це означає, що такі виплати обкладаються податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Внески на соціальне страхування. З обкладенням (необкладенням) таких виплат внесками на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування ситуація дещо інша. Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV роботодавець нараховує страхові внески і на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, а також безпосередньо на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це означає, що на такі виплати має бути нараховано 32 % внесків до Пенсійного фонду. Оскільки ж ця допомога обкладається податком з доходів фізичних осіб, з неї також необхідно утримати і 1 (2) % внесків до Пенсійного фонду.

А от внески на соціальне страхування на ці виплати не нараховуються і з них не утримуються, оскільки такі виплати не включаються до фонду оплати праці.

Для зручності узагальнимо викладене вище в табл. 2.


Таблиця 2

Оподаткування виплат,
пов'язаних з нещасним випадком на виробництві

Вид виплати 

Утримання 

Нарахування 

ПДФО 

ПФ 

ФССзТВП 

ФССзВБ 

ПФ 

ФССзТВП 

ФССзВБ 

ФССНВ 

– оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності  

– 

– 

– 

– 

– 

– допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду 

– 

– 

– 

– 

– 

– інші страхові виплати, здійснювані виключно за рахунок коштів Фонду 

– 

– 

– 

– 

– 

– 

– 

– 

Валові витрати. Щодо валових витрат на суму оплати перших п'яти днів непрацездатності зауважимо таке. На підставі пп. 5.6.2 Закону про податок на прибуток підприємство може включити такі витрати до складу валових як обов'язкові виплати, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством. Ще одним підтвердженням є п. Порядку № 439, незважаючи навіть на те, що цей документ регулює питання оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком. Однак, як ви вже встигли помітити, сутність у цих виплат одна. Тому, на нашу думку, у підприємства досить підстав для включення суми оплати перших п'яти днів непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, до складу валових витрат періоду, в якому відбувається нарахування таких сум.

Інша справа із внесками до Пенсійного фонду. Звичайно підприємство відносить свої витрати на сплату таких внесків до складу валових на підставі пп. 5.7.1 Закону про податок на прибуток. В нашому випадку нормами пп. 5.7.1 скористатися не вдасться: адже наші внески не нараховуються на виплати, установлені пп. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.

ДПАУ в листі від 11.05.2004 р. № 8365/7/15-1117 пропонує відносити суми внесків на соціальне страхування, нараховані на перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, до складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.5 Закону про податок на прибуток як «суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування».

Не бачимо жодних перешкод для використання цієї точки зору і в нашому випадку. Адже наша допомога практично не відрізняється від допомоги по тимчасовій непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком. А це означає, що сума внесків до Пенсійного фонду, нарахована на оплату перших п'яти днів такої непрацездатності, включається до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.5 Закону про податок на прибуток.

Як уже відзначалося, правила розрахунку цієї допомоги аналогічні розрахунку звичної всім допомоги по тимчасовій непрацездатності, не пов'язаної з нещасним випадком. Докладно про розрахунок і нарахування допомоги, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, ми писали у ст. «Лікарняні»: нараховуємо, виплачуємо, обліковуємо» // «Бухгалтерський тиждень», 2004, № 10. Тому сьогодні на цьому питанні не зупинятимемося.


Бухгалтерський облік

Відображення в бухгалтерському обліку операції з нарахування та виплати потерпілому допомоги по тимчасовій непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, розглянемо на умовному прикладі.

Приклад

 

Працівник підприємства, зайнятий безпосередньо на виробництві, отримав травму. Комісією, що розслідувала цей випадок, було встановлено, що він пов'язаний із виробництвом. Відповідно до лікарняного листка непрацездатність тривала з 18 по 29 жовтня 2004 року (10 робочих днів). Середня заробітна плата за даними бухгалтерії за розрахунковий період становить 36,42 грн. Суму допомоги, що виплачується за рахунок коштів Фонду, виплачено підприємством самостійно, а згодом на неї було проведено залік із сумою внесків, що підлягають перерахуванню до Фонду. Крім того, за жовтень цьому працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 850 грн.
Сума внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування, нарахованих за жовтень 2004 року і належних до сплати, склала 1350,00 грн.

Підприємством було проведено такий розрахунок суми допомоги:

36,42 х 10 = 364,20 (грн).

У тому числі:

– за рахунок коштів підприємства: 36,42 х 5 = 182,10 (грн.);

– за рахунок коштів Фонду: 36,42 х 5 = 182,10 (грн.).

У бухгалтерському обліку було зроблено такі записи:

№ з/п 

Зміст господарської операції 

Сума, грн. 

Кореспонденція рахунків 

ВВ 

Дт 

Кт 

1 

2 

3 

4 

5 

6 

Нараховано суму допомоги: 

– за рахунок коштів підприємства (перші п'ять днів)  

182,10 

91 

661 

182,10 

– за рахунок коштів Фонду (решта днів непрацездатності) 

182,10  

656 

661 

– 

Нараховано зарплату за жовтень 

850,00 

91 

661 

850,00 

Утримано внески на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування: 

– із суми заробітної плати 

29,75  

651

652,653 

661 

– 

– із суми допомоги 

7,28 

651 

661 

– 

Утримано податок з доходів фізичних осіб 

153,03  

641 

661 

– 

Проведено нарахування внесків на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування: 

– на суму заробітної плати 

328,87  

91 

651, 652

653, 656 

328,87 

– на суму допомоги 

116,54  

91 

651 

116,54 

Працівнику виплачено належні йому суми 

1024,13 

661 

301 

– 

При перерахуванні коштів Фонду проведено залік (1350,00 – 182,10) 

1167,90 

656 

311 

– 


Звітність

Звітність до Фонду. Подивимося, як на умовах нашого прикладу відобразити розрахунки з виплати допомоги у Розрахунковій відомості. Звертаємо увагу на те, що її форму наведено в скороченому вигляді.

Розрахункова відомість
про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
за рік 2004 року

2. Розрахунок страхових внесків до Фонду (грн.):

№ рядка 

Сума усього 

Показники 

№ рядка 

Сума усього 

1 

  

Кошти на початок року 

16 

  

  

... 

Сума несплачених платежів 

Заборгованість за Фондом 

  

  

  

... 

Нараховано: 

Зараховано витрат по соціальному страхуванню: 

  

... 

  

На початок періоду 

На початок періоду 

17 

  

(+1350,00) 

За звітний період (за місяцями) 

За звітний період (за місяцями) 

18 

(+182,10) 

  

1350,00 

1-й місяць 

1-й місяць 

  

(+182,10) 

  

  

2-й місяць 

2-й місяць 

  

  

  

  

3-й місяць 

3-й місяць 

  

  

(+1350,00} 

Разом (2 + 3) 

Разом (17 + 18) 

19 

(+182,10) 

  

  

  

З них фактично виплачено: 

19а 

  

  

... 

... 

  

  

– 

  

... 

… 

Усього зараховано і заплачено (16 + 19 + 22 + 23) 

28 

(+182,10) 

12 

  

Списано заборгованості 

Сума несплачених платежів (14 – 28) 

29 

1167,90 

13 

... 

Списано пені 

у тому числі 

  

... 

14 

(+1350,00) 

Усього належить до сплати (1 + 4 + 5 + 6 + 11 – 12 – 13) 

недоїмка за платежами 

30 

... 

15 

  

Залишок заборгованості на кінець звітного періоду за Фондом 

сума страхових внесків, строк сплати яких не настав 

31 

1167,90 

 

7. Витрати по коштах Фонду з початку року (грн.) 

Найменування витрат 

Код рядків 

Кількість потерпілих 

Фактична кількість днів виплат допомоги 

Сума, усього 

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності 

32 

182,10 

Витрати на поховання потерпілого 

33 

  

Х 

  

Інші витрати 

34 

Х 

Х 

  

Разом (32 + 33 + 34) 

35 

Х 

Х 

(+182,10) 

 

Статистична звітність. Як відзначалося раніше, на підприємство покладено обов'язок щодо ведення обліку нещасних випадків, що сталися з його працівниками. Такий облік провадиться в журналі, форму якого наведено в додатку 6 до Порядку розслідування та обліку.

На підставі цього журналу та даних бухгалтерського обліку згідно з п. 63 Порядку розслідування та обліку роботодавець подає до органів статистики звітність про потерпілих. При цьому він несе відповідальність за її достовірність. На сьогодні існує декілька форм статистичної звітності, в яких відображаються дані про нещасні випадки, а саме:

форма № 1-ПВ (строкова – місячна, квартальна) «Звіт з праці», затверджена наказом Держкомстату України від 11.07.2003 р. № 224. Строк подання – не пізніше 7 числа після звітного періоду;

форма № 7-ТНВ «Звіт про травматизм на виробництві», затверджена наказом Держкомстату України від 14.08.2002 р. № 309. Строк подання – протягом 25 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

Звертаємо увагу, що за неподання цієї звітності або порушення строків її подання посадових осіб підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1863 КпАП.

От і все, що ми сьогодні хотіли розповісти про нещасний випадок на виробництві. Упевнені, що ця стаття допоможе вам уникнути помилок при документальному оформленні таких подій. І одночасно сподіваємося, що така необхідність у вас виникатиме вкрай рідко.

 Мирослава Пустовіт

Економіст-аналітик редакції
 газети «Бухгалтерський тиждень»

 «Бухгалтерський тиждень», 1 листопада 2004 р., № 44 (148), с. 38

Дата підготовки 01.11.2004 
Газета «Бухгалтерський тиждень»